UApolitics - Блог про Українську політику

 

"Трудові" перипетії

Правда, як ми всі добре знаємо, річ конкретна і варіаціям не підлягає. Але коли про правду починають говорити політики, то в неї раптом виявляється так багато облич... Тобто правда, вона-то є, але в кожного, чомусь, різна.

Вже майже півроку продовжується катавасія навколо політичної партії “Трудова Україна”. Спочатку поцупились її лідери, власне, за лідерство, потім один їз них заявив, що йде, прихопивши з собою 82 тисячі партійців (Сівкович), а інший (Коновалюк) все спростував (яка гарна політична звичка!) і заявив, що з партії ці тисячі нікуди не поділись, потім без82тисячний(?) залишок “Трудової України” прагне “блокування” з партіями, які, як виявляється, це заперечують, а “ТУ”, звісно, це знов спростовує. Так і котиться зачароване перекоти-поле: заява – спростування – спростування – і знов заява.

Але давайте розберемось з цим усім з самого початку і спробуємо з’ясувати реальний хід справжніх подій.


    Між МЗС та ЦВК спалахнула заочна дискусія щодо залучення до моніторингу виборчого процесу спостерігачів від СНД. Ми звернулися до лідерів партій - учасниць виборчих перегонів з проханням прокоментувати позиції державних інституцій та причини виникнення подібного діалогу: І.Чиж (ВОЛ "Справедливість"): "Я завжди поважав політиків, які не просто декларують, а і по суті сповідують принципи відкритої політики, прозорої і чесної, без подвійних, потрійних стандартів. Чим більше буде конкретності у виборчому процесі, тим менше виникатиме у декого спокус застосувати чи то адміністративний ресурс, чи підкуп, чи спробу сфальсифікувати результати. Я повністю поділяю позицію Центральної виборчої комісії щодо того, що доступ до спостереження має бути абсолютно відкритим та прозорим, без винятків і обмежень. Тим паче, що Україна демонструє бажання активізувати євроінтеграційні процеси і робить належні кроки в цьому напрямку.

 

Пошук